Різне

Випускне свято «Прощання з дитсадком»

Удовиченко Олена Миколаївна, вихователь ДНЗ «Дзвіночок» смт. Новопсков, Луганська обл.

Випускне свято «Прощання з дитсадком»

 

( До залу заходять хлопчик і дівчинка )

Дит. Над містом колись журавель пролітав,

         У дзьобі  багато дітей він тримав.

         І мовив: « Щоб добре було тут малятам усім,

         Ось тут, між дерев ви збудуйте їм дім ».

 

Дит. І дім збудували дорослі на славу:

        З музичною залою і світлим спортзалом,

        Казкову кімнату зробили вони,

        Щоб діти дивилися завжди казки.

        Радий дуже журавель за усіх малих дітей,

        І в садочок  цей щороку  носить він дітей нівроку.

 

Ведуча. У нас сьогодні свято незвичайне,

               Випускників вітаємо своїх,

               Під музику святкову урочисту

               До зали ми запрошуємо їх.

( Вихід випускників )

 

Дит. Дозвольте розпочати чудове наше свято .

        Ми на порозі школи вчорашні малюки.

 

Дит. Скільки ми стрічали свят у цьому залі,

        А такого свята як оце –не знали.

        І сумне, й веселе в нас сьогодні свято,

        Будуть нас до школи нині проводжати.

 

Дит. Ось ми і виросли, і нас

        Чекає школа, перший клас.

        А пам’ятаєте, як ми

        У дитсадок тільки прийшли?

 

Дит. Я проплакав цілий день,

        В вікно дививсь, чи мама йде.

        А дехто з соскою ходив,

    А хтось ще памперси носив.

 

Дит. Бувало, я погано їла,

         Так мене з ложечки кормили.

         Ну, а як не спали – на ручках нас гойдали.

         Як пісня затихала – ми очі відкривали.

 

 

Дит. Та що з нас взять було тоді,

         Тому що ми були малі,

         А я таке тут виробляв –

         В обід над супом засинав.

 

Дит. От я якось виступав,

         Ви б почули, як співав!

         Хоч не маю слуху,

         Та горлав щодуху.

         До-ре-мі-фа-соль-ля-сі.

         Голос мій почули всі.

 

Дит. На вулиці спокою не було ніколи,

         І бідні вихователі над нами тільки плакали

 

Дит. Тут усім турботу і ласку дарували повсякчас.

          У садочок, наче в казку, йшов уранці кожен з нас.

 

Дит. Тут ми любесенько  зростали,

          Та вже шкільна пора настала.

          І нас чекає перший клас,

          Тож прощавай, садочок наш.

 

Дит. Чути гамір у садку,

         Нині пишне свято.

         Проводжає наш садок

         В школу дошкільняток.

 

Дит. З квітами ми усі

         І так гарно вбрані.

     Тільки шкода, що для нас

      Свято це прощальне

 

Дит. Хай пісня тут лине!

         Хай сміх скрізь лунає!

         У кожного радісна усмішка сяє.

         Всі дружні, веселі, радійте за нас…

 

Усі. Ми всі йдемо у перший клас!

Пісня « Країна дитинства »

 

Вед. І радісна й сумна пора,

        Бо розставатись нам пора,

        Та ми не сумувати тут зібрались,

         А пригадати, як все починалось.

         Згадаємо разом ваш перший крок:

        Як ви маленькі зернятка

        Прийшли сюди у дитсадок.

( Заходять діти молодшої групи )

  1. Ми вас хочем привітати

Сьогодні щиро від душі,

Тому з‘явилися на святі

Ваші малі товариші.

  1. Ось які великі стали,

Просто тьоті й дяді.

І сьогодні ми найменші

Вас вітати раді.

  1. Скільки ж треба каші з‘їсти, щоб такими стати?

Кілограмів, мабуть, триста, щоб їх наздогнати.

А цукерок, морозива, тістечок, чаю…

А ковбаски скільки треба? Я й не уявляю.

  1. Без вас в садочку буде сумно трішки,

Але до всього треба нам звикати.

Ви в цьому році дуже гарні книжки

Вже самостійно зможете читати.

  1. Ви в школі будите про все вивчати,

На пустощі не витрачайте час.

До нас, звичайно, просим завітати,

Бо нам не вистачати буде вас.

  1. Ми ще трохи підростемо

Також в перший клас підемо.

А вам даєм такий наказ:

«Учіться на відміно і ждіть у школі нас »

 

Дит. Хай пісні веселі лунають,

         Не сумуй без нас садок.

         І виховуй нам на зміну

         Цих маленьких діточок.

 

Дит. Погляньте, ось ляльки засумували,

         Ведмедики, похнюпившись, сидять.

         Бо ми вже трішечки повиростали,

         Зібрались до школи поступать.

 

Дит. Прощайте, іграшки дитячі,

         І ви, ляльки веселі наші.

         Ми з вами добре подружились,

         Тепер ви меншим залишились.

 

Дит. Ми йдемо у перший клас,

         Пам’ятати будем вас,

          Будемо весь час.

          Не сумуйте, їжачки, слоники і борсучки.

           Після школи ще й не раз

          В гості прийдемо до вас.

 

Танок молодшої групи

 

Дит. Я тебе, Мишко, лишаю

         У дитячому садку.

         Іншій мамі доручаю,

         Я уже до школи йду.

         До побачення, мій любий,

         Лапку дай свою мерщій.

         Я тепер учитись буду,

         Ось книжки, пеналик мій.

          Не хворій, не плач ніколи,

         Нову маму поважай.

         Я ж ходитиму до школи.

         Ще раз, друже, прощавай.

 

Танок з іграшками

 

Дит. У дитячому садку дружно ми зростали,

         Вчили віршики, таночки, пісеньки співали.

         А тепер час настав всім нам розлучатись

         І з дитячим садком шкода нам прощатись.

 

Дит. Не сумуй, садочок наш, і не плач за нами.

         Називатимуть віднині всіх нас школярами.

         А до тебе не раз в гості ми прийдемо

         І про успіхи у школі мову поведемо.

 

Пісня « Школярики – школярочки »

 

Ведуча. Всі вирішують проблеми наші юні джентльмени.

              Представляєм вам артистів: хлопці – справжні танцюристи.

               Джентельменів привітайте, оплесками зустрічайте.

 

Сценка « Джентельмени »

  • Панове, невже у нас випускний? Це ж нам по шість років уже.
  •  Вже шість і мені, піду я в перший клас. Ой мороки, ой мороки буде ще у нас.
  • Вже шість і мені. Це ж цілий вік життя. Уже позаду стільки кроків. А попереду – що там?
  • Життя – таємнича книга.

І скільки в ній незвіданих доріг.

Ти озирнешся і не помітиш,

 Як швидко пролетів за роком рік.

  • А пам‘ятаєте, панове, якими малюками ми прийшли в дитячий садок? Нічого не вміли.
  • Так, цілком вірно. Я ось, наприклад, не вмів шнурки зав‘язувати, я і зараз не вмію. Але нічого – у мене ще одинадцять шкільних років попереду – навчуся.
  • А я от довго не міг навчитися вимовляти букву « Р », а тепер запросто « Риба »
  • А я так довго плакав за мамою.
  • А тепер ?
  • А тепер вона довго буде плакати за дитячим садком.
  • А яка у вас, панове, заповітна мрія? Ким мрієте стати?
  • Я буду закрійником.
  • Що будете відкривати і закривати двері?
  • Ну що ви, пане, я мрію кроїти і шити модний одяг.
  • А я хочу стати солістом.
  • Невже, пане, ви співаєте як Басков ?
  • Ну що ви, пане, я просто мрію солити огірки і помідори, хочу створити свою фірму як « Верес »
  • А я мрію стати автогонщиком і приймати участь у « Формулі 1 »
  • А мене цікавить зорі, небо, море.

Та найперше хочу знати, чому крутиться земля, може вченим стану я?

  • А я мрію стати відомим танцюристом.
  • То ж в чому справа? Не гаймо час – швидше покажи нам майстер-клас.

Парний танок

Дит. Жилося нам тут весело-

        Співали й танцювали.

        І навіть не помітили,

        Що вже дорослі стали.

 

Дит. Тут садили квіти,

        Тут любили гратись.

        Та нинішнього літа

        Прийшла пора прощатись.

        Із друзями й забавами,

        Із квітами й ляльками,

        З вихователями ласкавими,

        Що нам були як мами.

Вед. Знайте: хто сміється, тому добре живеться,

        Тож смійтеся, мрійте, щасливо живіть.

        І щире бажання від мене прийміть.

        Навчайтеся в школі ви всі на 12

        І там веселіться, як тут у садку.

 

Частівки про садок

 

Дит. В садочку день прощальний

        І сумний і незвичайний.

        Дітвора до школи йде

        Час розлуки настає.

        Прощавай садок дитячий

        За добро тобі ми вдячні.

        Сум і радість у словах

        Сльози щастя на очах.

Дит. Стріне привітно учителька нас,

         Вперше зайду я із друзями в клас,

         Сяду за парту, розкрию буквар…

         Тільки чомусь не спішить календар.

         Літечко-літо, скоріше минай,

         Першим дзвінком мене, школо, стрічай!

 

Пісня «Пролетіли роки»

 

(До зали забігає принцеса, за нею вчитель)

  • А я кажу вам не хочу вчитися!
  • Ваша Величносте, це просто необхідно. Якщо ви не будете вчитися, то не зможете прочитати і підписати жоден королівський документ.
  • А навіщо це мені? Адже в мене є ви, шановний учителю.
  • Але ж я літня людина. Мені вже незабаром на пенсію.
  • Що, жодних пенсій! Ви ще здоровий, міцний дядько, у вас все життя попереду. Ану, руки в сторони, вгору, вперед, торкніться правою рукою кінчика носа. (Виконує) Так, добре. А зараз, кроком руш! Побігли! Чудово, ще 50 років служитимете.
  • Але, Ваша Величносте…
  • Жодних але! Будете служити у мене до тих пір, поки я не стану такою ж розумною, як ви.
  • Як ви станете розумною, якщо зовсім не хочете вчитися?
  • Так вигадайте що-небудь, ви ж закінчили три академії.
  • Я вже нічого не можу придумати, скликаю вчену раду. Може, щось разом придумаємо. Ех, скоріше б на пенсію…
  • Ідіть, ідіть, думайте. А я поки що чимось корисним займуся (грається іграшками).

Вед.  Діти, ви що-небудь розумієте? Я-нічого! Зараз дізнаюся, що ця принцеса робить на нашому святі. Люба принцесо, поясніть, будь ласка, що ви тут робите?

  • Хто це посмів так звернутися до мене?

Вед. Вибачте, але я не знаю, як до вас звертатися.

  • А ще кажуть, що я не вихована і вчитися не хочу, а ви звичайнісіньких речей не знаєте. До королівських осіб треба звертатися «Ваша Величносте».

 

Вед. Ваша Величносте, що Ви робите на нашому святі?

  • Чому мені не доповіли, що тут сьогодні свято? Яке у вас свято?

Вед. Сьогодні у нас дуже урочисте та радісне свято- ми проводжаємо наших дітей до школи, там вони будуть вчитися, дізнаються багато нового і цікавого. І навіть навчаться гарно танцювати.

  • Танцювати? Це мені подобається! На королівських балах я завжди танцюю.

Вед. Наші діти вміють гарно співати і танцювати, хочете подивитися? Будь ласка.

Танок дівчат

 

  • Якщо в школі будуть вчити так танцювати, то я згодна йти до школи. Візьмете мене з собою? Ну гаразд, я побігла збирати речі.

 

Ведучий проводить гру «Так чи ні»

 

Зараз перевіримо, як ви готові до школи.

 

            Зіграти хочеться мені із вами друзі в «Так чи ні».

Я вам питання задаю, готуйте відповідь свою.

Відповідайте, як мастак, єдиним словом «ні» чи «так».

Якщо кмітливий дуже ти, то може й рима помогти.

Але вона хитрюща дуже в нас – аби не збила з толку враз.

Тягнути час навіщо нам? Почнемо гру – побачиш сам.

Скажіть, співає сом пісні? Не гайся з відповіддю…(ні)

Чи вміє плавати гусак, ну що ви скажете тут? ..

Чи може стати у вогні вода холодним льодом?..

Чи може вище гір літак у вишину злетіти?..

Ріка біжить у далині, чи є у неї ноги?..

А під кінець скажіть мені, цікава гра у «так чи ні»?

 

(Заходить принцеса і вчитель)

 

 

  • Ваша Величносте, зупиніться, почекайте.
  • Нічого не хочу слухати. Я іду до школи, я так вирішила.
  • Але не можна брати до школи стільки непотрібних речей: ляльок, прикрас, солодощів

 

Вед. Діти, давайте ми покажемо принцесі, які речі треба брати в школу.

Гра «Склади портфель»

Пісня «Як чудово»

 

Вед. Ви – майбутні школярі. А для того, щоб гарно вчитися, треба знати «правила школяра»

У школі парту бережи, і на парті не пиши.

Щоб урок минув не марно, треба сісти рівно, гарно.

Не базікать на уроках, як папуга чи сорока.

Спитає вчитель, треба встать, дозволить сісти, тихо сядь.

Сказати хочеш, не шуми, а тільки руку підніми.

 

    Дит. Перший вальс випускний у садочку кружляє.

            Посміхається щиро сонечко вгорі.

            Не хвилюйтеся мами, не хвилюйтеся тата.

            Ми вже майже дорослі, ми тепер школярі.

 

    Дит. Усі знають наш садок.

            Наш садок це просто диво.

            В ньому затишно й красиво.

            Наш садок – це свято знань,

            Мрій, надій і сподівань.

            Шкода з ним прощатися,

            Шкода розставатися.

            Ну, а зараз настав час

            Танцювать прощальний вальс.

 

Танок «Вальс»

 

   Дит. Свято радісне у нас, бо йдемо у перший клас.

           З усіма, хто є в садочку, попрощатись прийшов час.

           Тут усім турботу й ласку дарували повсякчас.

           В дім оцей, неначе в казку, йшов уранці кожен з нас.

           Хто створив для нас цю казку?

           Дуже добрі і привітні, всі красиві і тендітні,

           Роботящі, клопітливі, всі надійні й жартівливі,

           Добрі, щирі, чуйні люди.

           Здогадались, хто вони?

 

   Усі: Дитсадка працівники.

 

   Дит. Спасибі усім, хто працює в садочку,

           За ласку, увагу, турботу й привіт.

           Ми всі полюбили цей рідний куточок,

           Бо тут нас навчили любить цілий світ.

   Дит. Гарно всім на цьому святі.

           Хочемо іще сказати

           Всім присутнім кілька слів:

           Подяка щира і палка

           Працівникам нашого садка,

           Ви у садочку на роботі

           Завжди про нас несли турботи,

           Щоб хороше було нам жити,

           Щоб іграшки були і квіти,

           Сіяло сонце золоте.

 

   Усі: Ми дуже вдячні вам за все.

   (Вручення квітів)

 

Пісня «Прощальна»

 

    Вед. Як швидко настало прощальне це свято.

            Минули роки – розлучатися час.

            Сьогодні ми з вами останній раз…

            Тож, хочемо, діти, щоб ви п'амятали,

            Як ми вас дружити, трудитись навчали.

            Ви вдячними будьте, несіть у життя

            Найкращі думки і свої почуття.

 

   Дит. Вітаєм дорогу до школи!

           Вітаєм наш перший клас!

           Дзвіночку, співай, як ніколи,

           Дзвони веселіше для нас.

Залишити відповідь