Про День Андрія, або Калиту дітям
Про День Андрія, або Калиту дітям
День Андрія, або Калита, – одне з найбільш таємничих і очікуваних із передріздвяного кола свят. Відзначають його 13 грудня – в той час, коли дні найдовші, а дні найкоротші. З давніх-давен в останній місяць зими заведено вшановувати апостола Андрія Первозванного –основоположника християнства в Україні. На цей день припадає й інше свято – Калита, або віншування зимового сонця. Саме з ним пов’язані цікаві народні обряди, звичаї та традиції.
Хто такий Андрій Первозванний?
Андрій – це один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Він першим послідував за Сином Божим, за що його й назвали Первозванним. Згідно з біблійними переказами, Святий Андрій проповідував у країнах вздовж узбережжя Чорного моря, серед яких була й Скіфія. Саме так він і потрапив на територію сучасної України. На Дніпровських кручах Києва тоді ще не було. Апостол дійшов до місця, де зараз знаходиться наша столиця, й передбачив її заснування. Після цього святий благословив київські гори й поставив на одному з височіючих пагорбів християнський хрест.
Що це за свято – Калита?
Перед появою Андрія Первозванного жителі Київської Русі відзначали інше цікаве свято, що називалося Калита. Наші пращури вважали, що Cонце взимку повністю беззахисне. Вони вірили, що всередині грудня божество на ім’я Калита спускається з небес на землю, щоб врятувати вразливе світило.
Калита нібито з’являється серед людей у найтемніший час року, щоб допомогти та захистити їх. У дохристиянський період люди були впевненими, що день стає коротшим через те, що Cонце поїдають міфологічні створіння. Народні обряди символізували закінчення року та світило, якого щодня менше й менше.
Якими були українські народні традиції?
З плином часу народні традиції переплелися з релігійними. День Андрія й Калита злилися воєдино. Їх зараз не розрізняють. Так, 13 грудня жінки випікали круглий смачний корж, що символізував Cонце. Обрядовий хліб повинен був обов’язково бути круглим. Всередині залишали дірку – як нагадування про те, що світило в небезпеці. Випічка була призначена для особливого ритуалу. Корж підвішували під стелею, а всі присутні повинні були відкусити хоча б маленький шматочок.
Корж густо вимазували медом. Цей золотий нектар також вважали символом Cонця. Адже його приносять бджоли, яких в давнину називали «божими мухами». Мед широко використовували в цей святковий день, в тому числі для приготування різноманітних напоїв.
Андріївські вечорниці: звичаї святкування
Андрія, або Калита, – це передовсім гучне й веселе молодіжне свято. Цього дня парубки та дівчата влаштовували Андріївські вечорниці, яких чекали весь рік і готувалися до них завчасно. Головними заняттями цього вечора були жартівливі витівки та різноманітні гуляння. Найкмітливіші розважали присутніх, переказуючи різні цікаві оповідки.
Хлопцям на Андрія було дозволено бешкетувати. Зокрема, якщо суворі батьки не дозволяли дочці відвідувати вечорниці, то парубки затягували на дах будинку воза або мастили вікна сажею. Дівчата ж дожидалися цього дня, щоб поворожити. Наприклад, випікали балабушки, знаходили на вулиці собаку й наввипередки годували знайду. Вважалося, чию балабушку пес в першу чергу вхопить, та дівчина і заміж першою вийде.
В сучасній Україні збереглися далеко не всі прадавні звичаї. День Андрія, або Калиту, нині відзначають не настільки гучно й масштабно. Однак традиція проведення вечорниць і ворожіння в ніч на 13 грудня жива й досі.
Ви можете скопіювати цю інформацію на свій сайт виключно з активним посиланням на цю статтю-першоджерело!
Всеукраїнський портал Anelok — Ігри для друку
