Публікації

Правила безпечної поведінки на вулиці у воєнний стан для дітей

Поведінка дітей у воєнний час

В Україні триває воєнний стан, і бої та обстріли можуть розпочатися будь-де і будь-якої миті. Тож, не тільки батьки, але і діти дошкільного віку мають знати правила безпечної поведінки на вулиці та в надзвичайних ситуаціях.

Як підготувати дитину до виходу на вулицю під час війни?

Одягніть дитину. Про всяк випадок дайте їй легкий тривожний рюкзачок із теплими та запасними речами, водою, ліками тощо. 

Напишіть записку, де вкажіть ім’я та прізвище малюка, свої контактні дані чи близьких родичів). Покладіть її дитині до кишені одягу чи наплічника.

Нехай малюк вивчить напам’ять телефони служб (пожежники, поліція, медична допомога, Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Поясніть йому, як до них звернутися, як і чим вони можуть йому допомогти. 

Домовтеся про місце зустрічі та час, якщо вам треба кудись відійти або загубитеся. Слідкуйте за тим, щоб дитина тримала вас за руку, а не вчепилася за ваші чи свої речі. Якщо малюк усе-таки загубився в натовпі, він має знати, що треба стати на сходи чи на пагорб і кликати маму чи тата на ім’я та прізвище. Якщо у нього є мобільний телефон, хай зателефонує вам чи в поліцію (на 102) і пояснить, що сталося. 

Чого ні за яких обставин не можна робити дитині на вулиці під час війни?

  • Небезпечно заходити й перебувати в зруйнованих будівлях, підвалах, гаражах, поряд із промисловими підприємствами, складами, автозаправками, на військових об’єктах. Гратися можна лише в безпечному місці, біля власного будинку, бажано – під наглядом дорослих, але за відсутності повітряної тривоги, загрози артилерійського або авіаційного обстрілів. 
  • Ігнорувати знаки, що попереджають про небезпеку. Це зазвичай череп з кістками, як на піратському прапорі, червоного кольору. Він означає, що на цій території перебувати небезпечно.
  • Говорити з незнайомцями. Дитина має розрізняти, хто “свій” і “чужий”. Коли на вулиці її покличе якась стороння людина, особливо у військовій формі, треба сказати про це дорослим (батькам, опікунам чи поліції). Якщо незнайомець намагається дитину кудись відвести, навчіть її кричати, що не знає цієї людини, та кликати на допомогу.
  • Брати до рук незнайомі предмети, що мають підозрілий вигляд. Якщо дитина помітить такий предмет, вона повинна відійти від нього на максимально безпечну відстань. Малюк повинен знати, як виглядають міни та різні військові снаряди. Не можна не кидати в них чимось, а також піднімати із землі:
  • цукерки у фользі чи яскравій упаковці;
  • дитячі іграшки, 
  • різнокольорові предмети, 
  • мобільні телефони чи інші гаджети тощо.

Якщо дитина випадково наступила на міну, їй не можна рухатися. Слід завмерти й одразу покликати на допомогу рятувальників. 

Як зробити комфортною для дитини поїздку у воєнний час?

Малюк має знати, куди їде та чому, – наприклад, на тимчасове проживання до родичів чи евакуюється з батьками до іншого міста чи в іншу країну. Завчасно поясніть йому правила поведінки в дорозі – на блокпостах загарбників треба тихо поводитися, не визирати з вікон, самостійно не виходити з автобуса чи машини. 

Час від часу цікавтеся, чи хоче дитина їсти, пити, до туалету. Щоб відволікти та заспокоїти її під час дороги називайте станції та населені пункти, показуйте красиві краєвиди, грайте у прості ігри:

  • зробіть разом із пластикової пляшки ляльку та намалюйте їй ротик, носик й очі. Назвіть її на ім’я та розкажіть історію її життя;
  • знайдіть у своїй сумці предмети та обведіть їхній контур на папері чи серветці. Малюк має здогадатися, що це таке;
  • на тильній стороні свого пальця й дитини намалюйте ручкою смішну пику і пограйте в різні сценки.

Що робити дитині при потраплянні до ворожого полону?

Щоб не спровокувати солдатів, не слід чинити опору й сильно плакати. Якщо немає впевненості, що втеча буде успішною, не намагатися втекти. Якщо зв’язали руки або закрили чимось очі, треба спробувати розслабитися й дихати якомога глибше. 

Із самого початку (зокрема в перші півгодини перебування в полоні) необхідно зайняти позицію пасивного співробітництва – чітко виконувати всі розпорядження солдатів. 

Спілкуватися з ними слід максимально спокійним голосом. На запитання відповідати коротко й односкладно, не торкаючись особистих питань і не допускаючи фраз, які здатні зашкодити собі чи іншим людям. 

За наявності проблем зі здоров’ям потрібно розказати про це загарбникам. Не можна висловлювати категоричних відмов, але й не треба боятися звертатися з проханнями у разі гострої потреби чогось.

Треба постаратися визначити місце свого перебування та запам’ятати якнайбільше інформації про цих солдатів:

  • їхню кількість, 
  • як озброєні, 
  • як виглядають, 
  • про що говорять тощо.

Згодом це допоможе у встановленні їхніх особистостей. 

За можливості треба розташуватися у приміщенні подалі від вікон, дверей і самих загарбників. У разі штурму цього об’єкта слід лягти на підлогу обличчям донизу, склавши руки на потилиці.

При довготривалому перебуванні в полоні дитині потрібно для підтримки життєвих сил треба з’їдати усе, що дають, навіть якщо їжа не подобається й не викликає апетиту. Якщо є можливість, обов’язково дотримуватися правил гігієни, намагатися зберігати розумову активність та тренувати пам’ять: згадувати про приємні речі, різні дати, прізвища родичів чи знайомих, номери телефонів тощо. Якщо дозволяє простір, можна рухатися чи робити прості гімнастичні вправи.

Головне – пам’ятати, що шанси на звільнення зростають із часом. Тож, не варто втрачати впевненості, що зараз робиться все можливе для скорішого визволення – як маленького полоненого, так і усіх дорослих гроамадян України!  

Ви можете скопіювати цю інформацію на свій сайт виключно з активним посиланням на цю статтю-першоджерело!

Всеукраїнський портал Anelok — Ігри для друку

Залишити відповідь

X