Публікації

Жартівливі українські приказки та прислівʼя

Жартівливі українські приказки та прислівʼя

Жартівливі українські приказки та прислівʼя – Всеукраїнський портал Анелок Ігри для друку

Про цікаві та жартівливі українські прислівʼя і приказки поговоримо у цій статті!

Українські народні прислів’я та приказки (ідіоми) – це мудрість нації та частина нашої культури. Вони містять яку-небудь думку на зазначену тему: показ, попередження або підказку. Їх створили прості люди на основі власних спостережень за життям. Тому прислів’я та приказки переходять із покоління в покоління й завжди залишаються актуальними. Кожен українець має знати їх із раннього дитинства.

Навіщо дітям потрібно знати приказки та прислів’я? 

Ці та інші подібні вирази є надзвичайно багатим джерелом інформації, справжньою скарбницею слів і словосполучень, що збагачують мову, надають їй емоційність, виразність і демонструють нестандартність мислення. Це дозволяє метафорично описувати навколишній світ із українським колоритом.

Ідіоми – народна мудрість, що супроводжує людей зі стародавніх часів практично на всіх мовах світу. Найдавніші прислів’я були знайдені у Древній Греції, де їх називали “пароніками”, у Древнім Римі та в Біблії, зокрема у книзі притч. 

Українські фольклорні аналоги створювалися анонімно на основі:

  • повір’їв. Споживай, Хведьку, то хрін, то редьку (хрін редьки не солодше або в сучасному варіанті – не міняй шило на мило);
  • обрядів і звичаїв. Не кожен день – Великдень, а хліб – не паска (значить, не кожного дня свято та щастя); 
  • логічних висновків. Не женись за двома зайцями – жодного не спіймаєш (мається на увазі, що не завжди вийде робити кілька справ одночасно);
  • спостережень за природою. З великої хмари – да малий дощ (гора народила мишу);
  • життєвих обставин. На тобі, Гаврило, що мені немило (варіант: На тобі, небоже, що мені негоже). На городі – бузина, а в Києві – дядько (безглузда ситуація, чортівня, нісенітниця);
  • жартів. Погане порося і в Петрівку мерзне (поганому танцору ноги заважають) тощо. 

Тематична особливість більшості таких фраз – моральний зміст. Вони стосуються майже усіх сфер життя та є:

  • застереженнями. Глечиком носити воду доти, доки не відірветься ручка – це значить, переступивши певну межу, назад уже не повернутися;
  • заборонами. Пан з паном, а Іван з Іваном (варіанти: гусь свині не товариш; Збагатів Кіндрат – забув, де його брат – ситий голодному не товариш);
  • наказами. Куй залізо, поки гаряче (гарна ложка до обіду)
  • настановами. Як стелиш постіль, так і спатимеш (роби й поводься з людьми так, як хочеш, щоб поводилися з тобою).

Чому не всі діти розуміють народні приказки?

Основні труднощі, з якими стикаються діти при трактуванні народних висловів, полягають у наступному:

  • буквальне розуміння виразу;
  • розуміння окремих слів і пов’язання їх зі знайомим контекстом;
  • наявність архаїзмів – незнайомих старих слів, що зустрічаються у приказках і прислів’ях;
  • римовані фрази – діти частіше орієнтуються на римований вірш, а не на його зміст;
  • незнання соціального контексту фраз, що використовуються, – це трапляється з дітьми замкнутими, сором’язливими, які мало спілкуються з однолітками. 

Найлегше допомогти дітям із розумінням ідіом, використовуючи із конкретними прикладами із життя малюка:

  • зоологічні порівняння (хитрий, як лисиця; вірний, як собака; впертий, як осел);
  • описи природних явищ (у березні, як у горщику; питає лютий, чи добре взутий, бо прийде морозець – ухопить за палець) тощо.

Також прислів’я та приказки можна вивчати з дітьми за допомогою цікавої гри. Для неї треба знайти, роздрукувати на папері, вирізати крилаті вислови та приклеїти їхні частини скотчем на дерев’яні чи картонні картки. Популярна гра полягає в тому, щоб послідовно відкривати лицьовою стороною донизу і знаходити їхні відповідники, тобто початок і закінчення виразу. Це розвиває пам’ять, увагу та логічне мислення. Починати треба із 4-6 фраз, поступово збільшуючи їхню кількість. Спочатку треба знайомити дитину з прислів’ям та його значенням. Потім вибрати декілька слів із карток для гри та об’єднати їх у відповідні пари. Кожен учасник гри витягує різні картки і намагається вгадати початок чи кінець прислів’я чи приказки. Іноді виходять зовсім кумедні поєднання та цікава гра слів, що викликає багато сміху та веселощів. Перемагає той, хто збере найбільше правильних відповідей.

Дієвим способом ознайомлення дошкільників з народною мудрістю є і мнемотаблиці – спеціальні таблиці з малюнками, що дозволять за допомогою візуального аналізатора легко закарбувати вислови у памʼяті! Ознайомитись із прикладами мнемотаблиць для розучування народної мудрості можна тут!

Ви можете скопіювати цю інформацію на свій сайт виключно з активним посиланням на цю статтю-першоджерело!

Всеукраїнський портал Anelok — Ігри для друку

Залишити відповідь

X