Лепбуки з дошкільниками – актуальна тема сьогодення! Що це? Для чого? Ці та інші питання розкриємо у цій статті.

Сучасні дошкільнята — представники нового покоління, які швидко адаптуються до умов високотехнологічного світу. Зокрема, нинішня малеча схильна запам’ятовувати не інформацію, а дорогу до неї. Тривалість зосередження уваги також значно зменшилася. Діти – інші, відтак і підходи до навчання та виховання мають змінитися. Адже використовуючи напрацювання минулого, буде непросто підготувати дітвору до викликів майбутнього.

Саме тому науковці радять освітянам і батькам організовувати простір, де в дошкільників буде можливість діяльно пізнавати навколишнє середовище. Дітей необхідно навчити спостерігати, порівнювати та встановлювати предметні зв’язки. А для цього стануть у пригоді нестандартні форми та інноваційні методики, такі як лепбук – справжнє ноу-хау сьогодення для дітей!

Що таке лепбук?

Лепбук – це освітня технологія 21-го століття, яку нині використовують у всьому світі: як у Європі, так і в Америці. Сам термін прийшов до нас із англійської мови та поєднує у собі два слова – “lap” і “book”. Друге слово освітяни знають як книгу, а перше слово має безліч значень, включаючи коліно, етап та інші. Деякі педагоги скористалися першим варіантом та переклали слово як ” наколінна книга”. В уяві постає дитина, яка на колінах розкладає посібник і працює з ним. Такий варіант можливий, якщо дитина, наприклад, у транспорті. Це логічно і добре вкладається у голові. Потрібно сказати, що цей переклад став досить популярний, ба більше, таким перекладом встигли скористатися науковці у своїй статтях спеціалізованих періодичних видань, спікери на тренінгах та курсах підвищення кваліфікації. Знаходячи статті про лепбуки в іноземних статтях, частіше можна зустріти інформацію про студентські лепбуки та завдання створити лепбуки для дітей старшої школи. Окрім того, до активного вживання лепбук, вживали ластлепбук (last lap book), і лише пізніше скоротили до лепбук, що у такому разі перекреслює попередній варіант перекладу, оскільки таке словосполучення має конкретний переклад – книга останнього етапу. Тобто, це книга, папка, тека, яка створювалася дітьми для узагальнення знань після вивченої теми. Вважати лепбук наколінною книгою для студентів та старшокласників – неправильно ні з методичної точки зору, ні з логічної, і лише допустимо для малих дітей у транспорті.

Сьогодні лепбуки настільки пристосували до умов роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, що він зажив іншим життям і зараз для усіх – це інтерактивна тематична папка чи тека, книжка-розгортайка, книжка-складанка з оригінальним оформленням, що створюється або педагогом для малих дітей, або самими дітьми, якщо вони вже здатні це зробити. Лепбук складається із безлічі різноманітних міні-книжок, віконечок, кишеньок малюнків, пазлів, рухливих деталей та ігор. Це зручний інформаційний посібник не лише для закріплення пройденого матеріалу, систематизації отриманих знань та розширення уявлень про навколишній світ, а і ознайомлення, формування уявлень, та поглибення знань з конкретної теми.

Історія появи лепбука

Автором цієї чудової ідеї була американка Діна Зайк, яка у 80-х роках 20-го століття запропонувала користуватися під час занять із дітьми складеними аркушами паперу. За її спостереженнями, такий метод сприяє легкому та ненав’язливому засвоєнню матеріалу. Діна Зайк докладно описала способи виготовлення подібних поробок. Нині аркуші паперу, складені різними способами, називають міні-книгами. 

Вперше застосувала на практиці цю прогресивну ідею літераторка Теммі Дабі, яка організувала в американському штаті Вірджинія домашню школу. Вона узагальнила отриманий досвід застосування різноманітних міні-книжок. Крім того, порекомендувала скласти створені міні-книги в одну папку.

Як організувати взаємодію з лепбуком?

Лепбук можна використовувати під час ознайомлення, розширення, поглиблення чи узагальнення знань з певної теми. Можливі такі форми роботи:

1. Сюрпризний момент – знайомство з готовим лепбуком. У дошкільнят формується допитливість, спостережливість та стійкий інтерес до навколишнього середовища.
2. Дидактичні ігри та цікаві кросворди – зміцнюється пам’ять та удосконалюється гнучкість мислення.
3. Класифікація вмісту – формується здатність експериментувати, обдумувати та приймати рішення. Деталі дитина може діставати, перекладати та складати на власний розсуд.
4. Дослідницька праця: вибір теми, збір інформації, сортування матеріалів, заповнення лепбука за наданим зразком або за власним вибором. Розвивається сміливість та здатність приймати власні рішення.
5. Виготовлення лепбука за допомогою дорослого. Виконуючи це завдання, дитина гарно запам’ятовує надану інформацію. Крім того, розвивається творче та аналітичне мислення.

Які вимоги до лепбуків для дошкільників?

Лепбук може бути різного розміру, різної довжини та кількості ігор. АЛЕ! Потрібно дотримуватися двох найголовніших вимог:

1. Усі складові посібника мають бути досяжними для дитини і вона легко могла дотягнутися до кожної кишені. Найоптимальніші варіанти розмірів лепбуків – це формат А4 та А3.

2. Лепбук має відповідати принципу доступності (завдання та зображення відповідно вікової категорії дитини).

Безумовно, лепбуки мають відповідати і іншим загальнопедагогічним принципам, як і кожна дидактична гра.

Оскільки діти дошкільного віку створити лепбук самостійно не можуть, педагогу на допомогу приходять вже готові яскраві, методично продумані та творчо складені лепбуки, які можна придбати в готовому чи електронному виглядах для роздруківки та складання самостійно.

Ми пишаємося, що стали перші в Україні, хто поклав початок яскравим лепбукам для дітей дошкільного віку! З ними ви можете ознайомитись тут! Бажаємо вам чудових результатів, успіхів у вихованні та розвитку найдорожчого скарбу кожного народу – дітей!

Ви можете скопіювати цю інформацію на свій сайт виключно з активним посиланням на цю статтю-першоджерело!

Всеукраїнський портал Anelok — Ігри для друку